Open 🇺🇦 Ukrainian

відмо́вити

verb, perfective, incomparable, inanimate

Translations

to dissuade, to talk out of
to fail, to give out, to stop working
to rebuff, to reject, to turn down (:somebody — кому́сь (dative))
to refuse, to deny (:somebody something — кому́сь (dative) + infinitive or у/в + locative)

Declination

	Future Tense
я	відмо́влю
ти	відмо́виш
він/вона/воно	-
ми	відмо́вим
ви	відмо́вите
вони	відмо́влять

Imperative
ти	відмо́в
ви	відмо́вте

Past tense
masculine	відмо́вив
feminine	відмо́вила
neuter	відмо́вило
plural	відмо́вили

Examples

В той момент мої ноги відмовили.

My legs failed me then.

Ми повинні відмовити Тома від цього.

We have to talk Tom out of doing that.

Він ввічливо відмовив клієнту.

He politely declined the client's request.

Йому відмовили в медичній допомозі.

He was refused medical treatment.

Том не може відмовити Мері.

Tom can't turn Mary down.

Я міг би відмовити.

I could've said no.

Я могла би відмовити.

I could've said no.

Я не можу відмовити.

I can't refuse.

Я би не відмовила.

I wouldn't say no.

Том запросив Мері на побачення, але вона відмовила. Рік потому вони були одружені.

Tom asked Mary out on a date, but she said no. A year later they were married.