поводи́тися
verb, imperfective, incomparable, inanimate
Translations
- to behave, to conduct oneself, to act
- to treat someone/something (with: з (z) + instrumental case)
Declination
| Present Tense | Future Tense | |
|---|---|---|
| я | поводжу́сь | поводи́тимусь |
| ти | поводи́шся | поводи́тимешся |
| він/вона/воно | - | поводи́тиметься |
| ми | поводимо́сь | поводи́тимемось |
| ви | поводите́сь | поводи́тиметесь |
| вони | поводя́ться | поводи́тимуться |
| Imperative | |
|---|---|
| ти | поводи́сь |
| ви | поводі́ться |
| Past tense | |
|---|---|
| masculine | поводи́всь |
| feminine | поводи́лась |
| neuter | поводи́лось |
| plural | поводи́лись |
Examples
З релігією або без неї, хороші люди можуть поводитися добре, а погані люди можуть творити зло; але для того, щоб хороші люди почали творити зло, їм потрібна релігія.
With or without religion, good people can behave well and bad people can do evil; but for good people to do evil - that takes religion.
Він вбирається як джентльмен, але говорить і поводиться, як блазень.
His dress is that of a gentleman but his speech and behavior are those of a clown.
Поводься з іншими так, як хочеш, аби вони поводилися з тобою.
Do to others as you would have others do to you.