бубоні́ти

verb, imperfective, incomparable, inanimate

Translations

to patter, to thud (chiefly said of precipitation: to make the sound of a dull impact)
to play a tambourine

Declination

	Present Tense	Future Tense
я	бубоню́	бубоні́тиму
ти	бубони́ш	бубоні́тимеш
він/вона/воно	бубони́ть	бубоні́тиме
ми	бубони́м	бубоні́тимем
ви	бубоните́	бубоні́тимете
вони	бубоня́ть	бубоні́тимуть

Imperative
ти	бубони́
ви	-

Past tense
masculine	бубоні́в
feminine	бубоні́ла
neuter	бубоні́ло
plural	бубоні́ли

Examples

Диво, звісно, невелике, як не дивина було й почути, що Кролик бубонить собі під ніс: «Ой лишенько, лишенько, як я забарився!» (Згадуючи про це опісля, вона подумала, що мала б таки здивуватися, але тієї миті все видавалося цілком звичайним.) Та коли Кролик раптом добув із нагрудної кишеньки годинника й, зиркнувши на нього, поспішив далі, Аліса схопилася на ноги: зроду-віку ще не траплявся їй Кролик із нагрудною кишенькою та ще й при годиннику. Аж тремтячи з цікавості, вона кинулася за ним навздогін — і, на щастя, ще встигла помітити, як він гулькнув у велику кролячу нору під живоплотом.

There was nothing so very remarkable in that; nor did Alice think it so very much out of the way to hear the Rabbit say to itself, "Oh dear! Oh dear! I shall be too late!" (when she thought it over afterwards, it occurred to her that she ought to have wondered at this, but at the time it all seemed quite natural;) but when the Rabbit actually took a watch out of its waistcoat-pocket, and looked at it, and then hurried on, Alice started to her feet, for it flashed across her mind that she had never before seen a rabbit with either a waistcoat-pocket, or a watch to take out of it, and, burning with curiosity, she ran across the field after it, and was just in time to see it pop down a large rabbit-hole under the hedge.